Коли була винайдена зубна щітка
Ми робимо це кожного дня. Мінімум двічі на день: вранці та ввечері, а то й частіше. Хтось — традиційним методом, а хтось — за допомогою суперсучасних гаджетів.
Так, мова йде про чищення зубів. Рутина, над якою ми не задумуємось, і яка має величезне значення для здоров’я. Ротова порожнина — чи не найкраще місце для розвитку бактерій та вірусів. Саме через слизову оболонку вони часто потрапляють в організм, спричиняючи захворювання не лише зубів та ясен, а й інших систем. Тому регулярна та правильна гігієна настільки важлива. І головну роль у догляді відіграє зубна щітка, адже саме вона виконує основну роботу.
Зубна щітка має дуже довгу історію. Вона почалася з примітивних паличок і призвела до появи розумних гаджетів, які відстежують кожен ваш рух і допомагають чистити зуби з максимальною ефективністю.
Етап перший. Стародавній
Розуміння, що зуби треба чистити, не з’явилось у людей зненацька або на певному етапі розвитку. Скоріше за все, ми робили це завжди, адже навіть примати регулярно демонструють подібну поведінку. І мова йде не про приручених мавпочок з відео на YouTube, які перейняли цю поведінку від оточуючих людей. Вчені часто спостерігають за ритуалами чищення зубів у макак, капуцинів, шимпанзе, горил, орангутанів тощо у дикій природі. Та й у інших тварин теж можна побачити схожі гігієнічні процедури. Начастіше вони роблять це за допомогою розщепленої гілочки дерева або просто жують волокнисту кору.
Саме таким примітивним методом колись чистили зуби і люди. Численні археологічні розкопки показали, що у Стародавніх Єгипті, Греції та Римі люди використовували палички з волокнистого дерева. Розщеплена на одному кінці, вона дозволяла видалити залишки їжі та наліт із зубів. На іншому кінці паличка могла будти загострена, імітуючи зубочистку.
У країнах Сходу гігієнічні процедури так само були розповсюджені. Зокрема, в арабських державах використовували корисні рослини для розжовування. А в сучасній Індії з прадавніх часів і дотепер досі використовується дерево нім.
Ба більше: наші пращури не лише чистили зуби, а й масажували ясна, втираючи у них корисні суміші із різних трав. Трав’яні відвари також заміняли сучасні ополіскувачі рота. Існував і аналог зубної пасти — з подрібнених трав, солі, товчених мінералів тощо.
Етап другий. Переворот у конструкції щітки
1497 рік — саме його можна вважати народженням сучасної щітки. Вважається, що новий формат інструменту було винайдено у Китаї. Він відрізнявся від простої палички, адже до дерев’яної ручки кріпилась свиняча щетина. Це дозволило використовувати щітку довше та видаляти наліт ефективніше. Згодом винахід розповсюдився по світу із певними змінами. Наприклад, в Європі для виготовлення щіток використовували не лише свинячу щетину, а й борсучу або кінський волос. А часто замість щетини могли використовувати грубу тканину.
Популярною зубну щітку зробив Людовик XV Улюблений — король Франції, який був знаменитий не так успіхами у державному правлінні, як романом із маркізою де Помпадур. А от стоматолог короля, на ім’я П’єр Фошар, прославився інакше. Він вважається батьком сучасної стоматології і новатором у цій сфері. Лікар створив першу комплексну наукову працю «Хірург—стоматолог», де описав все про будову, захворювання та лікування ротової порожнини. Велика частина праці присвячена гігієні, зокрема, необхідності кожного дня читити зуби. Людовик XV дослухався до порад лікаря, а чищеня стало популярним серед його оточення і не тільки.
Етап третій. Масове виробництво
Виготовляти щітки великими партіями першими стали британці. У 1780 році Вільям Едіс (William Addis) почав масовий випуск щіток, зробивши гігієнічні процедури дешевшими і доступнішими населенню. До того ж, вони були більш якісними, ніж моделі кустарного виробництва.
А у 1850 році було оформлено перший патент на щітку. Американець, доктор Хірам Ніколас Уодсворт (Dr. H. N. Wadsworth) винайшов модель із покращеним кріпленням щетини. Справа в тому, що на той момент, завдяки іншому вченому, Луї Пастеру, вже було відомо про роль бактерій та вірусів у розвитку багатьох хвороб. А щітки і досі виготовлялися з щетини, яка має всередині пустоту, де бактерії якраз чудово розмножуються. Доктор Уодсворт придумав, як по-новому кріпити щетину до голівки, щоб запобігти скупченню бактерій всередині.
DuPont: нове слово у виробництві щіток
Винахід американького лікаря знизив рівень потрапляння багтерій у ротову порожнину через щітку. Проте, не настільки, як би хотілося, тож винахідники продовжували шукати нові рішення. І воно знайшлося завдяки розвитку хімічної промисловсті.
У 1937 році Воллес Г’юм Карозерс, провідний вчений американської хімічної компанії DuPont, синтезував нейлон. Легкий, стійкий до хімічних речовин та надзвичайно міцний, цей матеріал швидко став використовуватись у різних сферах життя. Він виявився ідеальною сировиною для виготовлення щіток. Компанія DuPont і досі виготовляє свох фірмові щетинки, постійно експериментуючи з новітніми технологіями.
Щетинки DuPont вважаються еталоном у цій галузі. Провідні виробники щіток використовують саме їх. Зокрема, бренд Oclean, лідер серед прогрессивних девайсів для гігієни рота, пропонує різні версії насадок з щетинками DuPont. В залежності від чутливості, стану зубів та ясен, наявності брекетів тощо, можна підібрати для себе оптимальну головку щітки.
Етап сучасний. Нові виклики — нові стандарти
Електрична зубна щітка
У 1954 році швейцарський лікар Філіпп-Гі Вуг (Philippe-Guy Woog) запропонував електрощітку, схожу на ті, якими ми користуємось сьогодні. Спроби виготовити щось подібне відбувались і раніше, але не набули поширення. Щітка доктора Вуга вмикалась у розетку, що не було достатньо безпечним, адже іноді власника могло вдарити током. Однак, це був прорив, тож у 1959-1960 роках почалось виготовлення нового девайсу під брендом Broxodent.
Принцип роботи електричної моделі дуже простий: вбудований у корпус двигун створює вібрації, які передаються на головку щітки. Тобто, очищення відбувається механічним способом — зазвичай це обертальні та поступальні рухи або їх комбінація. Такі моделі (звісно, не від мережі, а портативні) існують і досі, але вважаються застарілими.
Сучасні електрощітки: звук та ультразвук
На зміну механічним пристроям прийшла технологія Sonic — вплив звуковими хвилями. На додачу до механчіних коливань, у таких моделях є генератор звукових хвиль. Він створює вібрації на частоті до 260 Гц, що дозволяє утворювати з води та зубної пасти дрібну піну, яка проникає у вущькі щілинки та допомагає видаляти наліт. Ця технологія дала більш ретельне та якісне чищення.
Останнє слово у сфері гігієни рота — технологія Ultrasonic. Генератор високочастотних ультразвукових хвиль створює коливання на частоті від 20 000 Гц, невловимі людиною тактильно чи на слух. Це приблизно до 100 млн. коливань на хвилину, що гарантує поступове видалення стійких забруднень та чистоту у міжзубних проміжках, вздовж лілнії ясен та на поверхні язика.
Інтелектуальний підхід
Сучасна електрощітка — це не просто інструмент для гігієни, а повноцінна складова цілої екосистеми гаджетів. Вони підключаються до смарфтонів через фірмові застосунки для iOS та Android, а деякі моделі також до Apple Health. А ще — посміхаються вам зранку через сенсорний екран, показують час і погоду, а також нагороджують за успішне чищення.
Розумні девайси відслідковують результати ваших гігієнічних процедур та дають регулярний фідбек, дозволяючи вам розслабитись та не переживати за результат. В топових версіях на кшталт Oclean X Pro Didgital можна навіть відслідковувати свою статистику. Додайте сюди різноманітні режими, індивідуальні налаштування, інтерактивні екрани та вишуканий дизайн — першим виробникам щіток все це здалося би дивом.
Так звичайна зубна щітка переплела долі багатьох винахідливих людей, дозволила зменшити поширення небезпечних захворювань та призвела до появи розумних девайсів. Згадайте про це, коли візьмете її до рук наступного разу. Насолоджуйтесь тим якісним доглядом, який ми можемо дозволити собі сьогодні.